За перекази та інтернет-торгівлю в Україні передбачено штрафи

За перекази з картки на картку а також за торгівлю в інтернеті українців можуть штрафувати на значні суми – від 17 до 85 тисяч гривень.

Така інформація поширюється в мережі, що обурює людей. Давайте розберемося з цим явищем з юридичної точки зору. В цьому відео розберемо які санкції можуть бути за торгівлю без ФОП та дамо практичні поради як не потрапити під блокування рахунків.

Згідно податкового законодавства будь-який дохід фізичної особи, який поступає на картковий рахунок – оподатковується 18% податком на доходи фізичної особи (ПДФО) та 1,5% війсьвого збору.

Вийнятком із правил є отримання переказів від родичів першого кола: чоловік, дружина, батьки та діти. Але це загальна теорія. На практиці ситуація виглядає приблизно так:

Для того, щоб у податкових органів була інформація про рух коштів на рахунках фізичної особи – потрібно або подати добровільну декларацію про доходи, або надіслати запит до конкретної банківської установи. Хоча номінально подання декларацій особами, які не оформлені як ФОП, є обов’язковим. Проте, за її неподання передбачений штраф в розмірі 340 грн.

І то, це за умови достатніх доказів про отримані доходи. Тут коло і замикається. Саме тому штрафи за неподання декларації – мертва стаття, яка майже не застосовується. Інша справа – це комерційна діяльність: торгівля або надання послуг без оформлення як ФОП. Саме за цей вид порушення зараз намагаються лякати українців – штраф сягає від 17 до 85 тисяч гривень.

Цей штраф передбачений ст. 164 КУпАП.

За перекази та інтернет-торгівлю в Україні передбачено штрафи

Але тут також не обійшлося без нюансів. Поняття господарської діяльності передбачає наявність головного критерію – систематичність. На думку Верховного суду систематичність це як мінімум 3 рази і більше.

Тобто, для того, щоб довести, що ви здійснюєте підприємницьку діяльність без реєстрації ФОП потрібно зафіксувати як мінімум тричі такі факти (контрольна закупівля). Що також майже не реально.

До цього ж в Україні продовжує діяти поняття “Банківська таємниця”. Рух коштів по вашим карткам може бути відкритим тільки за рішенням суду.

Інша справа – це явище “фінансовий моніторинг”. Алгоритми за певними критеріями можуть автоматично визначити рух по вашим карткам підозрілими. Критерії ризиковості бувають відкритими – ті, що прямо вказані в правилах та законах. А можуть бути скриті, які до кінця не відомі навіть самим податківцям.

За підозріле надходження коштів на рахунок, банк може запросити у вас підтверджуючі документи про правову природу їх походження. Рахунок можуть заблокувати, наприклад, якщо сума перевищує 200 000 грн.

Найсуворіша санкція в такому випадку – це відмова від обслуговування банком вас як клієнта. Кошти при закритті рахунку зобов’язані повернути.

А тепер дамо поради, які дозволять вам мінімізувати ризики блокування рахунків:

  • Якщо сума платежів не перевищує 5000 грн, вони можуть бути анонімні.

Бажано зазначати дані про платника і про отримувача аналогічними. Тоді це буде виглядати як поповнення власної картки.

  • Якщо сума понад 5000 грн – платіж здійснюється тільки за паспортом.

В призначенні платежу просіть або нічого не зазначати, або вказувати “повернення боргу”. Адже ці надходження не оподатковуються. 

  • Користуйтеся одночасно декількома банками для приймання платежів

Так ви зменшите  ризик блокування рахунку через велику кількість транзакцій.

2. Реальна ситуація зі штрафами за карткові перекази – судова статистика. Перекази, пов’язані з комерційною діяльністю і штрафи за це.

Які шанси отримати штраф за регулярні перекази на карту або за провадження підприємницької діяльності без реєстрації – можна зрозуміти, якщо вивчити судову статистику.

Спираючись на дані реєстру судових рішень, можемо визначити кількість таких справ та відсоток справ, де суди визначали осіб винними зі сплатою штрафу.

За перекази та інтернет-торгівлю в Україні передбачено штрафи

Загалом за період з початку війни судами було розглянуто 2429 справ за обвинуваченням по статті 164 КУпАп (незаконна підприємницька діяльність).

В середньому, це 5 протоколів по всій країні щодня.

Але, як ми знаємо – складання протоколу ще не означає визнання вини. Її встановлює суд.

За перекази та інтернет-торгівлю в Україні передбачено штрафи

За даними реєстру лише у 43 випадках осіб було визнано винними та накладено штрафи.

Таким чином, можемо констатувати: складання подібних протоколів в Україні не така вже і рідкість. Кожного дня близько п’яти людей отримує протоколи.

Але при цьому, в більшості випадків суду стають на бок людей і закривають справу без сплати штрафу.

3. Прості побутові перекази між фізичними особами і виключення із правил.

Доходи, які не оподатковуються становлять виключення із правил і не тягнуть за собою санкцій:

-перекази від родичів

– кошти, отримані за договорами щодо нерухомості, що посвідчені нотаріально

– доходи від спадщини

– отримані позики

– подарунки (до 850 грн – без підтвердження, понад 850 грн – бажано мати договір)

– повернення боргу.

Якщо ви зможете надати документи, підтверджуючі ці обставини, штрафи та нарахування податків не застосовуються.

4. “Банківська таємниця”все ще працює! Розкриття – тільки за рішенням суду.

Наразі діє поняття банківської таємниці. Розкрити її можливо лише за згодою власника рахунку або за рішенням суду.

Хоча в 2020 році приймалися зміни у законодавстві щодо спрощення процедури розкриття банківської таємниці, але податкових органів в списках осіб, які уповноважені на отримання банеківської інформації, немає.

5. Банкам знов дали можливість блокувати рахунки боржників. Як діяти?

З 6 травня 2023 року банкам знову дали можливість блокувати рахунки боржників, у яких є діючі виконавчі провадження.

Раніше було заборонено арешти, якщо сума боргу була менша за 100 000 грн.

Характерно, що банки чомусь не перевіряють актуальність виконавчих проваджень. Трапляються часті випадки, коли провадження давно закрите, є рішення суду про його скасування, а банк все одно повернув арешт по вже неіснуючій підставі.

Такі дії є незаконними, і деякі постраждалі особи вже звертаються до суду на банки для стягнення збитків.

Якщо провадження все ще актуальне – треба звернутися до виконавця з заявою для визначення рахунку для витрат. Тоді буде встановлений ліміт на користування в сумі 13 400 грн. Для того, щоб повністю зняти арешт – треба оскаржити документ про стягнення  – це або рішення суду, або виконавчий напис нотаріуса.

Для більш детальної інформації залишайте заявку на сайті на отримання консультації.